ходуличник

ХОДУ́ЛИЧНИК, а, ч.

Мисливський птах ряду куликів, що гніздиться переважно на узбережжі Чорного та Азовського морів.

Вже й дикі гуси в небі пролітали крізь туман. Вже ходять в болотах біля Полтави Ходуличник, крохаль і турухтан (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. ходуличник — ходу́личник іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. ходуличник — -а, ч. Мисливський птах ряду куликів.  Великий тлумачний словник сучасної мови