ходуличник
ХОДУ́ЛИЧНИК, а, ч.
Мисливський птах ряду куликів, що гніздиться переважно на узбережжі Чорного та Азовського морів.
Вже й дикі гуси в небі пролітали крізь туман. Вже ходять в болотах біля Полтави Ходуличник, крохаль і турухтан (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ходуличник — ходу́личник іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- ходуличник — -а, ч. Мисливський птах ряду куликів. Великий тлумачний словник сучасної мови