ходульний

ХОДУ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ходу́лі 1.

2. перен. Позбавлений оригінальності, природності; бундючний і разом з тим банальний, неприродний.

Поганий той актор, який “пересолює і переперчує”, який малює роль одною якою-небудь фарбою. Це неминуче призводить до штампу, до створення мертвої ходульної соціальної маски (з мемуарної літ.);

Треба показувати [в літературі] не вигаданих, ходульних, якихось не схожих на тисячі людей ідеалістичних сухарів і не якусь пересічну величину сіренької людини, а великих “малих людей” з народу (із журн.);

Єдина крапля правди про те, що пильщики стомлюються, коли пиляють, та ще важкими паралельними пилами, довела, що весь мій нарис був ходульним (О. Донченко).