ходульний
ХОДУ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ходу́лі 1.
2. перен. Позбавлений оригінальності, природності, бундючний і разом з тим банальний.
Поганий той актор, який «пересолює і переперчує», який малює роль одною якою-небудь фарбою. Це неминуче призводить до штампу, до створення мертвої ходульної соціальної маски (З глибин душі, 1959, 58);
Треба показувати [в літературі] не вигаданих, ходульних, якихось не схожих на тисячі людей ідеалістичних сухарів і не якусь пересічну величину сіренької людини, а великих «малих людей» з народу (Вітч., 8, 1958, 138);
Єдина крапля правди про те, що пильщики стомлюються, коли пиляють, та ще важкими паралельними пилами, довела, що весь мій нарис був ходульним (Донч., VI, 1957, 632).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ходульний — ходу́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- ходульний — ХОДУ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ходу́лі 1. 2. перен. Позбавлений оригінальності, природності; бундючний і разом з тим банальний, неприродний. Поганий той актор, який “пересолює і переперчує”, який малює роль одною якою-небудь фарбою. Словник української мови у 20 томах
- ходульний — -а, -е. 1》 Прикм. до ходулі 1). 2》 перен. Позбавлений оригінальності, природності, бундючний і водночас банальний. Великий тлумачний словник сучасної мови