холопство
ХОЛО́ПСТВО, а, с.
1. Становище холопа (у 1 знач.).
– Чому ж мовчиш́ – А я у князя не в холопах! – злісно огризнувся парубок. – Даремно гніваєшся. Не о холопстві річ іде. Дивуюся, чому тиняєшся по лісах і не повернешся в дружину (Д. Міщенко).
2. перен. Поведінка, власт. холопові (у 2 знач.).
В парках, серед птахів та звірів, було таки далеко легше та свіжіше, ніж у нещадному гарячому круговороті панської Асканії, де все було наскрізь пройняте фальшю, продажністю, жорстоким самодурством одних і безсоромним повальним холопством інших (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)