Словник української мови в 11 томах

холопство

ХОЛО́ПСТВО, а, c.

1. Становище холопа (у 1 знач.).

— Чому ж мовчиш́ — А я у князя не в холопах! — злісно огризнувся парубок. — Даремно гніваєшся. Не о холопстві річ іде. Дивуюся, чому тиняєшся по лісах і не повернешся в дружину (Міщ., Сіверяни, 1961, 224).

2. перен. Поведінка, власт. холопові (у 2 знач.).

Лібералів 60-х років Чернишевський назвав «базіками, хвастунами і дурнями», бо він ясно бачив їх боязнь перед революцією, їх безхарактерність і холопство перед власть імущими (Ленін, 20, 1971, 165);

В парках, серед птахів та звірів, було таки далеко легше та свіжіше, ніж у нещадному гарячому круговороті панської Асканії, де все було наскрізь пройняте фальшю, продажністю, жорстоким самодурством одних і безсоромним повальним холопством інших (Гончар, Таврія, 1952, 244).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. холопство — холо́пство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. холопство — ХОЛО́ПСТВО, а, с. 1. Становище холопа (у 1 знач.). – Чому ж мовчиш́ – А я у князя не в холопах! – злісно огризнувся парубок. – Даремно гніваєшся. Не о холопстві річ іде. Дивуюся, чому тиняєшся по лісах і не повернешся в дружину (Д. Міщенко). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. холопство — -а, с. 1》 Становище холопа (у 1 знач.). 2》 перен. Поведінка, власт. холопові (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови