холопка

ХОЛО́ПКА, и, ж. Жін. до холо́п.

*Образно. — Про Петлюрину Директорію тут говорилося, — твердим голосом почав він.— Про ту саму, що в ногах одеської Антанти повзала та казарми в Києві драїла, готуючи їх для англо-французьких військ. Холопка, маріонетка, і така їй ціна (Гончар, II, 1959, 18).

Значення в інших словниках

1. холопка — холо́пка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. холопка — ХОЛО́ПКА, и, ж. Жін. до холо́п. * Образно. [Оксана:] Се що за звичай? Я не холопка з вотчини твоєї! [Степан] Я не хотів образити тебе (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. холопка — -и. Жін. до холоп.  Великий тлумачний словник сучасної мови