холопка —
ХОЛО́ПКА, и, ж. Жін. до холо́п. * Образно. [Оксана:] Се що за звичай? Я не холопка з вотчини твоєї! [Степан] Я не хотів образити тебе (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
холопка —
-и. Жін. до холоп.
Великий тлумачний словник сучасної мови
холопка —
ХОЛО́ПКА, и, ж. Жін. до холо́п. *Образно. — Про Петлюрину Директорію тут говорилося, — твердим голосом почав він.— Про ту саму, що в ногах одеської Антанти повзала та казарми в Києві драїла, готуючи їх для англо-французьких військ. Холопка, маріонетка, і така їй ціна (Гончар, II, 1959, 18).
Словник української мови в 11 томах