холостяцький

ХОЛОСТЯ́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до холостя́к.

Шумаков поклявся струсити з себе все дріб'язкове, що могло ще лишитися в ньому від молодих літ і холостяцького поневіряння (С. Голованівський);

[Костомаров:] Холостяцьке життя моє та не дає ж мені можливості гостей ушанувати як слід (П. Тичина);

// Належний холостякові.

По хитких східцях Мостовий добрався до своєї холостяцької квартири (М. Зарудний);

// Такий, як у холостяка; власт. холостякові.

Я озирнувся по кімнаті. Речі на столі, на стільцях, на підлозі, кинуті, як попало, свідчили, що це було справжнє холостяцьке житло (А. Хорунжий);

Микола запрошує гостей, а сам швидко поправляє ліжко .. Зараз вони побачать холостяцьке запустіння і нужду (В. Гжицький);

Холостяцька безладь кімнати. Купи книг по кутках. Пудові альбоми репродукцій... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. холостяцький — холостя́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. холостяцький — -а, -е. Прикм. до холостяк. || Належний холостякові. || Такий, як у холостяка; власт. холостякові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. холостяцький — ХОЛОСТЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до холостя́к. Шумаков поклявся струсити з себе все дріб’язкове, що могло ще лишитися в ньому від молодих літ і холостяцького поневіряння (Голов., Тополя..  Словник української мови в 11 томах