холоша
ХОЛО́ША, і, ж.
Те саме, що штани́на.
Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап, – у сіряці з підкатаними холошами (А. Головко);
Засукавши до колін холоші синього комбінезона, вона мила ноги (В. Козаченко);
Денис перший поліз через тин, зачепився холошею за кілок, впав у бур'яниння [бур'ян] (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)