холоша
ХОЛО́ША, і, ж. Те саме, що штани́на.
Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап,— у сіряці з підкатаними холошами (Головко, Літа.., 1956, 112);
Засукавши до колін холоші синього комбінезона, вона мила ноги (Коз., Нові Потоки, 1948, 9);
Денис перший поліз через тин, зачепився холошею за кілок, впав у бур’яниння [бур’ян] (Тют., Вир, 1960, 45).
Словник української мови (СУМ-11)