Словник української мови у 20 томах

хорбури

ХОРБУ́РИ, ур, мн., зневажл., заст.

Кістки, маслаки.

Така суха корова, – самі хорбури лишились (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хорбури — -бур, мн., зневажл., зах. Кістки без м'яса, майже голий кістяк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хорбури — Хорбури, -бур мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились. Вх. Зн. 77.  Словник української мови Грінченка