хорбак

ХОРБА́К, а́, ч., діал.

1. Хребет.

– Ти будь контетний [задоволений], як маєш на хорбаці дранку (В. Стефаник).

2. діал. Людина незнатного походження; худорідний.

3. Хробак.

Значення в інших словниках

1. хорбак — хорба́к 1 іменник чоловічого роду хребет діал. хорба́к 2 іменник чоловічого роду, істота людина незнатного походження діал. хорба́к 3 іменник чоловічого роду, істота хробак діал.  Орфографічний словник української мови
2. хорбак — -а, ч., діал. Хребет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хорбак — СПИ́НА (задня частина тулуба людини), ХРЕБЕ́Т розм., ГОРБ розм., ХРЕБТИ́НА розм., ХОРБА́К діал. Чіпка лежить на спині, дивиться в блакитне небо (Панас Мирний); — Стій! — раптом штовхнув він візника в спину, — не бачиш, приїхав (М.  Словник синонімів української мови
4. хорбак — ХОРБА́К, а́, ч., діал. Хребет. — Ти будь контетний [задоволений], як маєш на хорбаці дранку (Стеф., І, 1949, 138).  Словник української мови в 11 томах
5. хорбак — Хорбак, -ка м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех.  Словник української мови Грінченка