хоральний
ХОРА́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до хора́л.
Уже з середини XVI століття, а може й ще раніш в Україні приймається хоральний многоголосовий [багатоголосий] спів, якого доти вона не знала (з навч. літ.);
Інколи Кропивницький дуже барвисто нашаровує один на один два музичні матеріали, цілком різні інтонаційним складом, наприклад, на фоні хорального псалмоподібного хору бурсаків проводить ліричні вигуки закоханого Хоми і його розмову з меткою, спритною бублейницею (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)