хорал
ХОРА́Л, у, ч.
Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів).
[Ярошенко:] Я люблю життя таким, як воно є. Якби я думав, що нашу землю населяють не люди, а янголи, мені довелось би друкувати в своїй газеті лише псалми і хорали (О. Левада);
* Образно. Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка, а потім потоне все в могутнім хоралі, в шумі віковічнім (Г. Хоткевич);
Ми просиджували .. під квітучими черешнями аж до синіх світанків і слухали, слухали гучні хорали тих сіреньких лісових пташок (Т. Масенко);
* У порівн. – Італія – це країна співу, – говорив задумливо Франтішек Сливка. – Я ніколи не був у Італії, але вона уявляється мені прекрасною, як хорал (П. Загребельний);
// Музичний твір у такій формі.
Словник української мови (СУМ-20)