хора

ХО́РА, и, ж.

Земельна територія навколо міста (його центру).

Типова форма полісу – міське поселення (політичний, ідеологічний і культурний центр) і навколишня земельна теріторія – хора (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. хора — (від гр. choro — хоровод) — старовинний молдавський і румунський масовий хороводний танець. Музичний розмір 6/8, інколи 2/4,темп помірний, спокійний. Виконується в супроводі тарафа.  Словник-довідник музичних термінів
2. хора — -и, ж. Старовинний молдавський і румунський хороводний танець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хора — Хво́ра і хо́ра, -рої, -рій; імен.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)