Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

хора

Хво́ра і хо́ра, -рої, -рій; імен.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. хора — (від гр. choro — хоровод) — старовинний молдавський і румунський масовий хороводний танець. Музичний розмір 6/8, інколи 2/4,темп помірний, спокійний. Виконується в супроводі тарафа.  Словник-довідник музичних термінів
  2. хора — ХО́РА, и, ж. Земельна територія навколо міста (його центру). Типова форма полісу – міське поселення (політичний, ідеологічний і культурний центр) і навколишня земельна теріторія – хора (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. хора — -и, ж. Старовинний молдавський і румунський хороводний танець.  Великий тлумачний словник сучасної мови