хорал —
хора́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
хорал —
див. ПІСНЯ.
Словник синонімів Караванського
хорал —
(від лат. cantus choralis — піснеспів) — 1. Хоровий спів на релігійний текст: одноголосний унісонний — в католицькій церкві; багатоголосний — в протестантській. Мелодії Х. відзначаються піднесеним характером звучання та малорухливим ритмом.
Словник-довідник музичних термінів
хорал —
(середньолат. choralis < грец. chores — хор), -у, ч. У католицькій і протестантській церквах — одна з форм релігійного співу, а також музичний твір у такій формі. За вікном — хуртечі, І схиливши плечі, Слухаєш хорали Диких молитов. (Т.1, кн.
Словник поетичної мови Василя Стуса
хорал —
ХОРА́Л, у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). [Ярошенко:] Я люблю життя таким, як воно є.
Словник української мови у 20 томах
хорал —
-у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). || Музичний твір у такій формі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хорал —
хора́л [лат. (cantus) choralis – хоровий (спів), від грец. χορός – хор] 1. Одна з форм релігійного співу. 2. У поезії – твір урочистого, піднесеного характеру.
Словник іншомовних слів Мельничука
хорал —
ХОРА́Л, у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). [Ярошенко:] Я люблю життя таким, як воно є.
Словник української мови в 11 томах