Словник української мови в 11 томах

хорал

ХОРА́Л, у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів).

[Ярошенко:] Я люблю життя таким, як воно є. Якби я думав, що нашу землю населяють не люди, а янголи, мені довелось би друкувати в своїй газеті лише псалми і хорали (Лев., Драми.., 1967, 370);

*Образно. Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка, а потім потоне все в могутнім хоралі, в шумі віковічнім (Хотк., II, 1966, 304);

Ми просиджували.. під квітучими черешнями аж до синіх світанків і слухали, слухали гучні хорали тих сіреньких лісових пташок (Мас., Роман.., 1970, 10);

*У порівн.— Італія — це країна співу,— говорив задумливо Франтішек Сливка.— Я ніколи не був у Італії, але вона уявляється мені прекрасною, як хорал (Загреб., Європа 45, 1959, 287);

// Музичний твір у такій формі.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хорал — хора́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хорал — див. ПІСНЯ.  Словник синонімів Караванського
  3. хорал — (від лат. cantus choralis — піснеспів) — 1. Хоровий спів на релігійний текст: одноголосний унісонний — в католицькій церкві; багатоголосний — в протестантській. Мелодії Х. відзначаються піднесеним характером звучання та малорухливим ритмом.  Словник-довідник музичних термінів
  4. хорал — (середньолат. choralis < грец. chores — хор), -у, ч. У католицькій і протестантській церквах — одна з форм релігійного співу, а також музичний твір у такій формі. За вікном — хуртечі, І схиливши плечі, Слухаєш хорали Диких молитов. (Т.1, кн.  Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. хорал — ХОРА́Л, у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). [Ярошенко:] Я люблю життя таким, як воно є.  Словник української мови у 20 томах
  6. хорал — -у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). || Музичний твір у такій формі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хорал — хора́л [лат. (cantus) choralis – хоровий (спів), від грец. χορός – хор] 1. Одна з форм релігійного співу. 2. У поезії – твір урочистого, піднесеного характеру.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. хорал — Хора́л, -лу; -ра́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)