хоральний
ХОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до хора́л.
Уже з середини XVI століття, а може й ще раніш на Україні приймається хоральний многоголосовий [багатоголосий] спів, якого доти вона не знала (Іст. укр. музики, 1922, 129);
Інколи Кропивницький дуже барвисто нашаровує один на один два музичні матеріали, цілком різні інтонаційним складом, наприклад, на фоні хорального псалмоподібного хору бурсаків проводить ліричні вигуки закоханого Хоми і його розмову з меткою, спритною бублейницею (Укр. клас. опера, 1957, 97).
Словник української мови (СУМ-11)