хористка

ХОРИ́СТКА, и, ж.

Жін. до хори́ст.

– Ви, Лекеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку,- жартував і собі Радюк (І. Нечуй-Левицький);

В Диканьці господарі .. познайомили їх [гостей] з етнографічним хором колгоспу імені Леніна. В складі хористок – самі літні жінки (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. хористка — хори́стка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хористка — -и. Жін. до хорист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хористка — Хори́стка, -тки, -тці; -ри́стки, -ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хористка — ХОРИ́СТКА, и, ж. Жін. до хори́ст. — Ви, Лекеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку,— жартував і собі Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 594); В Диканьці господарі.. познайомили їх [гостей] з етнографічним хором колгоспу імені Леніна. В складі хористок — самі літні жінки (Вол., Місячне срібло, 1961, 352).  Словник української мови в 11 томах