1. Словник української мови у 20 томах

хористка

ХОРИ́СТКА, и, ж.

Жін. до хори́ст.

– Ви, Лекеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку,- жартував і собі Радюк (І. Нечуй-Левицький);

В Диканьці господарі .. познайомили їх [гостей] з етнографічним хором колгоспу імені Леніна. В складі хористок – самі літні жінки (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хористка — хори́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хористка — -и. Жін. до хорист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хористка — Хори́стка, -тки, -тці; -ри́стки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хористка — ХОРИ́СТКА, и, ж. Жін. до хори́ст. — Ви, Лекеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку,— жартував і собі Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 594); В Диканьці господарі.. познайомили їх [гостей] з етнографічним хором колгоспу імені Леніна. В складі хористок — самі літні жінки (Вол., Місячне срібло, 1961, 352). Словник української мови в 11 томах