хористочка

ХОРИ́СТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до хори́стка.

Соліст Бачинський переплутав слова “Зеленої ліщиноньки” і “Світи, світи, місяцю” тоді Тичина, який диригував хором, на ходу встиг підказати хористам, а ті, не розгубившись, проспівали. Коли йшли додому, багато говорили про це, захоплювалися своїм диригентом, захоплювалася й молоденька хористочка Ніна (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хористочка — хори́сточка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хористочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хористка. Великий тлумачний словник сучасної мови