хоркнути
ХО́РКНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до хо́ркати.
Качка крякнула. Розгублено, дико. Крик її вичахав у вухах. І раптом хоркнула вгорі, а за нею – ще кілька (Є. Гуцало);
Хоркнули мотори танків, кіннотники виїхали з лісу, піхота звелася на повний зріст, гримнула перша гармата (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)