хормейстер
ХОРМЕ́ЙСТЕР, а, ч.
Керівник хору (у 1 знач.), хоровий диригент.
Театр мав свій постійний, невеликий, проте з хорошими голосами хор, диригента і хормейстера (із журн.);
У 1916 –1917 роках Павло Тичина працює помічником хормейстера в театрі Миколи Садовського в Києві (з наук. літ.);
Він [Борис Шарварко] почав підбирати молоді кадри, запросив до себе Євгена [Савчука] – спочатку стажором, згодом – головним хормейстером (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)