хорошіти

ХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

Набувати кращої якості – ставати кращим; привабливішим, приємнішим (про людину).

На хлопця вже дивилась засмучена русява красуня .. Що це робиться з нею, як міниться, хорошіє вона? (М. Стельмах);

Хоч весна вже закінчувалась, але київські вулиці та сквери не втрачали краси, а навпаки – хорошіли з кожним днем (Л. Дмитерко);

Щоразу, переступаючи поріг “флігеля”, бачив зворушений Майборода, як хорошіє їх дім – затишком і достатком (Ю. Смолич);

Коли .. з-під її пальців виходили гладенькі червоні листочки й квіти, то й думки її хорошіли й прояснювалися (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. хорошіти — хороші́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хорошіти — -ію, -ієш, недок. Ставати кращим, привабливішим, приємнішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хорошіти — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док.  Словник синонімів української мови
4. хорошіти — Хороші́ти, -ші́ю, -ші́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хорошіти — ХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати кращим, привабливішим, приємнішим. На хлопця вже дивилась засмучена русява красуня.. Що це робиться з нею, як міниться, хорошіє вона?...  Словник української мови в 11 томах
6. хорошіти — Хорошіти, -шію, -єш гл. Хорошѣть.  Словник української мови Грінченка