хорошіти
ХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
Набувати кращої якості – ставати кращим; привабливішим, приємнішим (про людину).
На хлопця вже дивилась засмучена русява красуня .. Що це робиться з нею, як міниться, хорошіє вона? (М. Стельмах);
Хоч весна вже закінчувалась, але київські вулиці та сквери не втрачали краси, а навпаки – хорошіли з кожним днем (Л. Дмитерко);
Щоразу, переступаючи поріг “флігеля”, бачив зворушений Майборода, як хорошіє їх дім – затишком і достатком (Ю. Смолич);
Коли .. з-під її пальців виходили гладенькі червоні листочки й квіти, то й думки її хорошіли й прояснювалися (Н. Кобринська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хорошіти — хороші́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хорошіти — -ію, -ієш, недок. Ставати кращим, привабливішим, приємнішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хорошіти — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док. Словник синонімів української мови
- хорошіти — Хороші́ти, -ші́ю, -ші́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хорошіти — ХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати кращим, привабливішим, приємнішим. На хлопця вже дивилась засмучена русява красуня.. Що це робиться з нею, як міниться, хорошіє вона?... Словник української мови в 11 томах
- хорошіти — Хорошіти, -шію, -єш гл. Хорошѣть. Словник української мови Грінченка