хорошіти

ХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати кращим, привабливішим, приємнішим.

На хлопця вже дивилась засмучена русява красуня.. Що це робиться з нею, як міниться, хорошіє вона? (Стельмах, II, 1962, 336);

Хоч весна вже закінчувалась, але київські вулиці та сквери не втрачали краси, а навпаки — хорошіли з кожним днем (Дмит., Наречена, 1959, 216);

Щоразу, переступаючи поріг «флігеля», бачив зворушений Майборода, як хорошіє їх дім — затишком і достатком (Смолич, Розм. з чит., 1953, 13);

Коли.. з-під її пальців виходили гладенькі червоні листочки й квіти, то й думки її хорошіли й прояснювалися (Кобр., Вибр., 1954, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорошіти — хороші́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хорошіти — ХОРОШІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Набувати кращої якості – ставати кращим; привабливішим, приємнішим (про людину). На хлопця вже дивилась засмучена русява красуня .. Що це робиться з нею, як міниться, хорошіє вона? (М. Словник української мови у 20 томах
  3. хорошіти — -ію, -ієш, недок. Ставати кращим, привабливішим, приємнішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хорошіти — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док. Словник синонімів української мови
  5. хорошіти — Хороші́ти, -ші́ю, -ші́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хорошіти — Хорошіти, -шію, -єш гл. Хорошѣть. Словник української мови Грінченка