хоругов

ХОРУГО́В, гви́, ж., заст.

1. Корогва.

Понад тим ланцюгом повівала червона кармазинова, сріблом вишивана хоругов (І. Франко);

Чорні хмари відбивають В блискавках гарячу кров, З рук у мене одбирають Вірні другі хоругов (О. Олесь);

Блищать ікони й хоругови [хоругви], до барикад ідуть попи... (В. Сосюра).

2. Військовий підрозділ.

Ми [козаки] з-за шанців на них, у списи. Коні летять на нас, на списи наші. Та чую, нас жменька, а їх ціла хоругов (М. Грушевський).

Значення в інших словниках

1. хоругов — хоруго́в іменник жіночого роду корогва; військовий загін арх.  Орфографічний словник української мови
2. хоругов — див. прапор  Словник синонімів Вусика
3. хоругов — -гви, ж. Корогва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хоругов — КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони.  Словник синонімів української мови
5. хоругов — ХОРУГО́В, гви́, ж., заст. Корогва. Понад тим ланцюгом повівала червона кармазинова, сріблом вишивана хоругов (Фр., VI, 1951, 25); Чорні хмари відбивають В блискавках гарячу кров, З рук у мене одбирають Вірні другі хоругов (Олесь, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. хоругов — Хоругов, -гви ж. Извѣстный отрядъ войска. Іще б прогнав ляхви хоругов за Вислу. ЗОЮР. І. 318.  Словник української мови Грінченка