хоругов
ХОРУГО́В, гви́, ж., заст. Корогва.
Понад тим ланцюгом повівала червона кармазинова, сріблом вишивана хоругов (Фр., VI, 1951, 25);
Чорні хмари відбивають В блискавках гарячу кров, З рук у мене одбирають Вірні другі хоругов (Олесь, Вибр., 1958, 258);
Блищать ікони й хоругови [хоругви], до барикад ідуть попи… (Сос., І, 1957, 391).
Словник української мови (СУМ-11)