хотар

ХОТА́Р, я, ч., діал.

Всі належні поселенню землі;

// Межа, за якою кінчаються землі села.

Значення в інших словниках

1. хотар — Межа, кордон  Словник застарілих та маловживаних слів
2. хотар — -у, ч., зах. Усі землі, що належать селищу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хотар — Хотар, -ря м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45.  Словник української мови Грінченка