хотар
ХОТА́Р, я, ч., діал.
Всі належні поселенню землі;
// Межа, за якою кінчаються землі села.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ХОТА́Р, я, ч., діал.
Всі належні поселенню землі;
// Межа, за якою кінчаються землі села.