хотар

ХОТА́Р, я, ч., діал.

Всі належні поселенню землі;

// Межа, за якою кінчаються землі села.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хотар — Межа, кордон Словник застарілих та маловживаних слів
  2. хотар — -у, ч., зах. Усі землі, що належать селищу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хотар — Хотар, -ря м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45. Словник української мови Грінченка