хотар

хота́р

-у, ч., зах.

Усі землі, що належать селищу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хотар — ХОТА́Р, я, ч., діал. Всі належні поселенню землі; // Межа, за якою кінчаються землі села. Словник української мови у 20 томах
  2. хотар — Межа, кордон Словник застарілих та маловживаних слів
  3. хотар — Хотар, -ря м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45. Словник української мови Грінченка