храбритися

ХРАБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., розм.

Намагатися перебороти в собі страх, розгубленість, набирати хорошего вигляду.

Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (І. Котляревський);

[Бебех:] Чи не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара баба? Тільки що храбрився, а теперечки й слиниш (О. Стороженко);

– А я б на вашім місці, – храбрився дід, – узяв би та й зробив! (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. храбритися — храбри́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. храбритися — -рюся, -ришся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, набирати хороброго вигляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. храбритися — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯ розм., ХРАБРУВА́ТИ розм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯ заст.; КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОКО́ШИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. храбритися — ХРАБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, набирати хороброго вигляду. Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (Котл., І, 1952, 264); [Бебех:] Чи не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара баба?...  Словник української мови в 11 томах