храбритися

ХРАБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, набирати хороброго вигляду.

Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (Котл., І, 1952, 264);

[Бебех:] Чи не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара баба? Тільки що храбрився, а теперечки й слиниш (Стор., І, 1957, 296);

— А я б на вашім місці,— храбрився дід,— узяв би та й зробив! (Вишня, II, 1956, 106).

Значення в інших словниках

1. храбритися — храбри́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. храбритися — ХРАБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, розгубленість, набирати хорошего вигляду. Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (І.  Словник української мови у 20 томах
3. храбритися — -рюся, -ришся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, набирати хороброго вигляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. храбритися — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯ розм., ХРАБРУВА́ТИ розм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯ заст.; КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОКО́ШИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови