Словник української мови в 11 томах

храбрування

ХРАБРУВА́ННЯ, я, с. розм. Дія за знач. храбрува́ти і храбрува́тися.

«Скаже Вітчизна: снарядом стань — стану снарядом, ракетою стану, чорт візьми!» — І це не було пусте храбрування (Гончар, Тронка, 1963, 293).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. храбрування — храбрува́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. храбрування — ХРАБРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. храбрува́ти і храбрува́тися. “Скаже Вітчизна: снарядом стань – стану снарядом, ракетою стану, чорт візьми!” – І це не було пусте храбрування (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. храбрування — -я, с. розм. Дія за знач. храбрувати і храбруватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови