храбрування

храбрува́ння

-я, с. розм.

Дія за знач. храбрувати і храбруватися.

Значення в інших словниках

1. храбрування — храбрува́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. храбрування — ХРАБРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. храбрува́ти і храбрува́тися. “Скаже Вітчизна: снарядом стань – стану снарядом, ракетою стану, чорт візьми!” – І це не було пусте храбрування (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. храбрування — ХРАБРУВА́ННЯ, я, с. розм. Дія за знач. храбрува́ти і храбрува́тися. «Скаже Вітчизна: снарядом стань — стану снарядом, ракетою стану, чорт візьми!» — І це не було пусте храбрування (Гончар, Тронка, 1963, 293).  Словник української мови в 11 томах