хранитель
ХРАНИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко.
Те саме, що охоро́нець.
Хто коло тебе в світі стане Святим хранителем твоїм? І хто заступить? хто укриє Од зла людського в час лихий? (Т. Шевченко);
В 20-х рр. [XIX ст.] ще подекуди і на Україні були якщо не антрепренери, то хранителі і аматори вертепної драми (з наук. літ.);
І тільки село було вірним хранителем мови народної, село та найбідніші прошарки населення (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)