храпливий
ХРАПЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який хрипить, хропе.
– О, якого газду маю, видите ступня! і він ще такий храпливий (В. Стефаник).
2. Хрипкий.
Говорив Іван Хворостюк храпливим і слабим голосом (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)ХРАПЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який хрипить, хропе.
– О, якого газду маю, видите ступня! і він ще такий храпливий (В. Стефаник).
2. Хрипкий.
Говорив Іван Хворостюк храпливим і слабим голосом (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)