храпливий

ХРАПЛИ́ВИЙ, а, е, діал.

1. Який хрипить, хропе.

— О, якого газду маю, видите ступня! і він ще такий храпливий (Стеф., І, 1949, 212).

2. Хрипкий.

Говорив Іван Хворостюк храпливим і слабим голосом (Март., Тв., 1954, 174).

Значення в інших словниках

1. храпливий — храпли́вий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. храпливий — ХРАПЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який хрипить, хропе. – О, якого газду маю, видите ступня! і він ще такий храпливий (В. Стефаник). 2. Хрипкий. Говорив Іван Хворостюк храпливим і слабим голосом (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
3. храпливий — -а, -е, діал. 1》 Який хрипить, хропе. 2》 Хрипкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. храпливий — Храпли́вий, -а, -е = ii. храпавий. Желех. храпли́ва. Названіе коровы. Kolb. І. 65.  Словник української мови Грінченка