храпнути
ХРАПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Те саме, що хропну́ти.
Семен.. праву руку підняв, обвів нею круг шиї, сіпнув догори, храпнув і засміявся (Коцюб., II, 1955, 378);
Смикнув [Матюха] за віжки — аж вороний храпнув і об дугу головою вдарився (Головко, II, 1957, 147).
Словник української мови (СУМ-11)