хрестібог
ХРЕ́СТІБОГ, виг., діал.
Їй-богу.
– Тупиця Марко! Чому це ти скрізь пишеш просте “є”! – Марко робить здивовані очі. – Хрестібог, Глафіро Семенівно, пишу “ять”, а виходить “є”! (П. Панч);
– А ти ж, дівко, чого мовчиш?.. Збираєшся заміж, а мені й ні слова?.. – Хрестібог!.. І гадки не мала... (С. Добровольський);
Це заразх попричаювались, а колись же в активістах ходили, голови задиррали високо... У закоморках душ такими й позаставались, хресійбо (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)