хрестібог
ХРЕ́СТІБОГ, виг., діал. Їй-богу.
— Тупиця Марко! Чому це ти скрізь пишеш просте «є»! — Марко робить здивовані очі. — Хрестібог, Глафіро Семенівно, пишу «ять», а виходить «є»! (Панч, На калин. мості, 1965, 32);
— А ти ж, дівко, чого мовчиш?.. Збираєшся заміж, а мені й ні слова?.. — Хрестібог!.. І гадки не мала… (Добр., Очак. розмир, 1965, 277).
Словник української мови (СУМ-11)