хрестоцвітий
ХРЕСТОЦВІ́ТИЙ, а, е, бот.
1. З квіткою правильної форми, віночок якої має чотири пелюстки, розташовані хрест-навхрест; двосім’ядольний, роздільнопелюстковий.
Слід підкреслити, що в боротьбі з дуже поширеними на Поліссі хрестоцвітими бур’янами (дика редька, суріпка, польова гірчиця та інші) найкращі результати дає ранній зяб (Колг. Укр., 3,1957, 25);
Зелену масу хрестоцвітих культур охоче поїдають тварини, вона позитивно впливає на їх продуктивність (Хлібороб Укр., I, 1973, 27).
▲ Хреетоцві́та блі́шка (блоха́), ент.— жук родини листоїдових, який є найпоширенішим шкідником капусти, турнепсу, ріпи, редиски, гірчиці і т. ін.
Сходи капусти дуже ушкоджуються хрестоцвітими (городніми) блішками (Колг. Укр., 5, 1962, 39);
Хрестоцвіті блохи можуть завдавати великої шкоди розсаді [капусти] у відкритих грядках та після висадження її в грунт (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 279).
2. у знач. ім. хрестоцві́ті, тих, мн. Родина двосім’ядольних рослин, чашечка яких складається з чотирьох чашолистків, віночок з чотирьох пелюсток, розташованих хрест-навхрест.
Капуста й інші хрестоцвіті в сівозміні повинні повертатися на попереднє місце не раніш як через 3-4 роки (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 115);
Цей бур’ян [талабан] так само, як і грицики, є одним з найпоширеніших по всій Україні бур’янів родини хрестоцвітих (Бур’яни.., 1957, 53);
Бруква кормова — дворічна рослина родини хрестоцвітих з великим м’ясистим коренеплодом (Хлібороб Укр., 5, 1969, 18).
Словник української мови (СУМ-11)