хриплуватий
ХРИПЛУВА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що хрипкува́тий.
Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Ю. Збанацький);
– Доброго ранку! – гукнув хірург весело, дзвінко і молодо, дарма що завжди говорив глухим і хриплуватим суворим голосом (Ю. Смолич);
До камбуза долітає хриплуватий боцманів бас (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)