Словник української мови у 20 томах

хриплуватий

ХРИПЛУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що хрипкува́тий.

Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Ю. Збанацький);

– Доброго ранку! – гукнув хірург весело, дзвінко і молодо, дарма що завжди говорив глухим і хриплуватим суворим голосом (Ю. Смолич);

До камбуза долітає хриплуватий боцманів бас (Д. Ткач).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хриплуватий — хриплува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. хриплуватий — див. хрипкий  Словник синонімів Вусика
  3. хриплуватий — -а, -е. Те саме, що хрипкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хриплуватий — ХРИПЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що хрипкува́тий. Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50); — Доброго ранку!...  Словник української мови в 11 томах