хриплуватий
ХРИПЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що хрипкува́тий.
Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50);
— Доброго ранку! — гукнув хірург весело, дзвінко і молодо, дарма що завжди говорив глухим і хриплуватим суворим голосом (Смолич, VI, 1959, 24);
До камбуза долітає хриплуватий боцманів бас (Ткач, Жди.., 1959, 41).
Словник української мови (СУМ-11)