Словник української мови в 11 томах

хриплуватий

ХРИПЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що хрипкува́тий.

Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50);

— Доброго ранку! — гукнув хірург весело, дзвінко і молодо, дарма що завжди говорив глухим і хриплуватим суворим голосом (Смолич, VI, 1959, 24);

До камбуза долітає хриплуватий боцманів бас (Ткач, Жди.., 1959, 41).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хриплуватий — хриплува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. хриплуватий — див. хрипкий  Словник синонімів Вусика
  3. хриплуватий — ХРИПЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що хрипкува́тий. Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Ю. Збанацький); – Доброго ранку!...  Словник української мови у 20 томах
  4. хриплуватий — -а, -е. Те саме, що хрипкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови