хриплуватий
ХРИПЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що хрипкува́тий.
Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50);
— Доброго ранку! — гукнув хірург весело, дзвінко і молодо, дарма що завжди говорив глухим і хриплуватим суворим голосом (Смолич, VI, 1959, 24);
До камбуза долітає хриплуватий боцманів бас (Ткач, Жди.., 1959, 41).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хриплуватий — хриплува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- хриплуватий — див. хрипкий Словник синонімів Вусика
- хриплуватий — ХРИПЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що хрипкува́тий. Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Ю. Збанацький); – Доброго ранку!... Словник української мови у 20 томах
- хриплуватий — -а, -е. Те саме, що хрипкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови