1. Словник української мови в 11 томах

хриплувато

ХРИПЛУВА́ТО. Присл. до хриплува́тий.

Голос у високого дядька був приємний, але звучав хриплувато, чути було простуду, втому (Ільч., Серце жде, 1939, 325);

Ярошенко раптом зблід, виструнчився і, знявши з голови безкозирку, затягнув «Інтернаціонал». Коли він хриплувато відгув перший куплет, його підтримали десятки голосів (Речм., Весн. грози, 1961, 450).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хриплувато — хриплува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хриплувато — ХРИПЛУВА́ТО. Присл. до хриплува́тий. Голос у високого дядька був приємний, але звучав хриплувато, чути було простуду, втому (О. Ільченко); Ярошенко раптом зблід, виструнчився і, знявши з голови безкозирку, затягнув “Інтернаціонал”. Словник української мови у 20 томах
  3. хриплувато — Присл. до хриплуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови