хриплувато
ХРИПЛУВА́ТО.
Присл. до хриплува́тий.
Голос у високого дядька був приємний, але звучав хриплувато, чути було простуду, втому (О. Ільченко);
Ярошенко раптом зблід, виструнчився і, знявши з голови безкозирку, затягнув “Інтернаціонал”. Коли він хриплувато відгув перший куплет, його підтримали десятки голосів (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хриплувато — хриплува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хриплувато — Присл. до хриплуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хриплувато — ХРИПЛУВА́ТО. Присл. до хриплува́тий. Голос у високого дядька був приємний, але звучав хриплувато, чути було простуду, втому (Ільч., Серце жде, 1939, 325); Ярошенко раптом зблід, виструнчився і, знявши з голови безкозирку, затягнув «Інтернаціонал». Словник української мови в 11 томах