хриплувато

ХРИПЛУВА́ТО. Присл. до хриплува́тий.

Голос у високого дядька був приємний, але звучав хриплувато, чути було простуду, втому (Ільч., Серце жде, 1939, 325);

Ярошенко раптом зблід, виструнчився і, знявши з голови безкозирку, затягнув «Інтернаціонал». Коли він хриплувато відгув перший куплет, його підтримали десятки голосів (Речм., Весн. грози, 1961, 450).

Значення в інших словниках

1. хриплувато — хриплува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хриплувато — ХРИПЛУВА́ТО. Присл. до хриплува́тий. Голос у високого дядька був приємний, але звучав хриплувато, чути було простуду, втому (О. Ільченко); Ярошенко раптом зблід, виструнчився і, знявши з голови безкозирку, затягнув “Інтернаціонал”.  Словник української мови у 20 томах
3. хриплувато — Присл. до хриплуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови